Міністр сільського господарства Франції Мішель Барн´є у Києві не вперше. Майже два роки тому, у лютому 2005-го, він приїздив до України у якості глави зовнішньополітичного відомства. Символічно, що цього разу пан Барн’є завітав до України напередодні її вступу до СОТ. Отже, «Главред» поцікавився думкою головного французького аграрія щодо можливих ризиків після приєднання, в першу чергу, для нашого сільського господарства.
Пане міністре, яких здобутків та втрат зазнає українське сільське господарство від вступу України до СОТ?
Сільське господарство України, напевне, буде одним з тих, хто виграє найбільше від приєднання вашої країни до СОТ. За два останні роки на світових ринках відбувся вражаючий перелом. Ціни на сільськогосподарську продукції злетіли вгору внаслідок стрімкого зростання попиту з боку нових світових гігантів (Індії, Китаю...) та виробників зеленого палива. Натомість, Україна є однією з країн світу, де потенціал до збільшення урожайності, а отже продуктивності, є одним з найбільших. Лібералізація торгівлі, яка неминуче станеться після вступу до СОТ, притягне інвестиції і дасть можливість розвивати найсучасніші технології вирощування культур. Я певен, що Україна колись поверне собі титул європейської «житниці», відомої усім французам з підручників історії.
Але разом з тим, лібералізація торгівлі має загалом враховувати галузеві особливості партнерів. Це є сьогодні важливим питанням дискусій раунду Доха в СОТ, і це також є справедливим для переговорів, які мають відкритися між ЄС і Україною щодо зони вільної торгівлі. Ці переговори повинні будуть відбуватися у дусі дотримання аграрних інтересів двох сторін, зокрема, в частині особливого ставлення до найуразливіших секторів з метою їхнього захисту. Необхідно буде також у ході цих переговорів торкнутися питань, які не стосуються тарифів, таких як санітарні та фітосанітарні заходи, а також захист географічних назв походження продукції. Це важливий аспект, який гарантує дотримання політики щодо поваги до людей та територій.
Французький досвід: як держава підтримує малих та середніх підприємців в контексті глобалізованої економіки? Яких заходів Україна має вжити, щоб пом´якшити своє входження до світової економіки?
Європейська аграрна модель відрізняється від відповідної моделі США чи Південної Америки. Я гадаю, що її потрібно й надалі зберігати в такому вигляді. Це питання зайнятості та територіальної рівноваги, і мова йде про розмаїття та своєрідність наших сільських районів.
Я знаю, що в Україні точаться серйозні дискусії щодо мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Я розумію, наскільки це питання є делікатним, бо стосується багатьох власників і безпосередньо зачіпає одне з національних скарбів української нації. Якими б не були рішення, що будуть прийняті з цього питання, для мене є важливим зберегти права сільгоспвиробників, які виробляють продукцію на цих землях. Адже у першу чергу необхідно забезпечити безперервність та якість продукції, кому б не належало право власності на землю у даний конкретний момент. Отож, за французьким законодавством, підприємець, який не є власником, зберігає свої права як фермера навіть у випадку зміни власника, що гарантує існування діючої виробничої одиниці на тривалий термін. Глобалізована економіка не означає кінець аграрної політики. Навпаки, ця політика стає необхідною, як ніколи.
Як у Франції ставляться до генно-модифікованих продуктів, засилля яких скептики пророкують Україні?
Щодо ГМО, то у Франції нещодавно відбулися серйозні суспільні дебати на цю тему. Я вірю в позитивну роль цих дебатів і вважаю, що необхідно йти до кінця в обговоренні питання, яке викликає стурбованість і є непростим. Ось чому на даному етапі ми прийняли рішення щодо застороги на рахунок одного з таких організмів, а саме MON810, але це не забороняє використання ГМО в усій їхній сукупності і на майбутнє. Закон, який визначить норми співіснування у Франції культур з ГМО та без них зараз перебуває у стадії розробки.
Як ви бачите перспективи співпраці Франції та України у галузі сільського господарства?
Я мав приємність обговорити ці перспективи з моїм колегою і другом Юрієм Мельником у ході візиту до Києва і можу вам сказати, що ці перспективи є відмінними. З 1991 року до аграрного та агропромислового сектору України вже було залучено близько 250 млн євро французьких інвестицій. Цей показник становить близько третини від загального обсягу французьких інвестицій, і так само близько третини усієї сукупності прямих іноземних інвестицій у даний сектор.
Отже, більшість великих французьких підприємств вже представлені в Україні: наприклад, у молочній галузі (Bel, Danone, Lactalis, Bongrain), виробництві зернових (Soufflet, Louis Dreyfus, Euralis, Champagne Cйrйales з двома його філіями Malteurop та Desnagrain) та сільськогосподарському машинобудуванні (Kuhn, I-Tek, Moreau). Цей перелік невдовзі розшириться: 50 французьких компаній представлені на виставці «ІнтерАГРО»: уперше подібна кількість французьких підприємств бере участь у спеціалізованому салоні в Україні. Усі вони мали добрі контакти, які провіщають гарне майбутнє.
З Юрієм Мельником ми вирішили на міжвідомчому рівні утворити французько-українську групу високого рівня, яка дозволить поглибити нашу співпрацю у галузях, що становлять обопільний інтерес, таких як санітарна сфера, насіння та генетика, або в площині аграрної політики.
