Міністр економіки України Богдан Данилишин розповів про наслідки вступу до СОТ для агропромислового комплексу України
Міністр економіки України Богдан Данилишин поінформував про те, що міжнародна торгівля сільськогосподарською продукцією в рамках СОТ регулюється єдиною Угодою про сільське господарство.
За словами Міністра, цією Угодою передбачено переведення всіх нетарифних бар’єрів щодо імпорту сільськогосподарської продукції в тарифи та визначення їх верхньої межі, поступове зниження імпортних тарифів, а також скорочення внутрішніх та експортних субсидій для сільгосппродукції.
«Країни, що приєднуються до СОТ, беруть на себе певні зобов’язання щодо державної підтримки сільського господарства; доступу на ринок сільськогосподарських і продовольчих товарів; санітарних і фітосанітарних заходів, експортної конкуренції в сільськогосподарській і продовольчій торгівлі», - зазначив Данилишин.
Відтак, - підкреслив керівник економічного відомства, - це вимагає певного ринкового реформування аграрного сектору та лібералізації доступу до ринків аграрної та харчової продукції.
«Вступ до СОТ надасть можливість посилити наші позиції на експортних ринках», - переконаний Міністр економіки.
За дослідженнями провідних фахівців, в результаті вступу до СОТ сукупний випуск в секторі сільського господарства зросте на 2% в довгостроковому періоді.
Зокрема, очікується, що покращення доступу на ринки призведе до суттєвого зростання експорту (+ 43,5%).
Щодо імпорту, то Данилишин відзначив: «Вступ України до СОТ призведе до зменшення окремих ставок тарифу».
За словами Міністра, відповідно до тарифних зобов’язань середньо-арифметична ставка ввізного мита на сільськогосподарську продукцію зменшиться з 13,84% до 11,16%.
«Оскільки цінова різниця між світовими цінами та цінами вітчизняного виробника зменшується, Україна залишатиметься нетто-експортером основних сільськогосподарських товарів», - зазначив керівник економічного відомства.
При цьому, - зауважив Данилишин, - Україні доведеться реструктуризувати допомогу сектору відповідно до умов СОТ, що відбувається вже зараз. Адже, як свідчить міжнародний досвід, сьогодні державна аграрна політика повинна концентруватися на підвищенні конкурентоспроможності аграрного сектору, забезпеченні якості та безпеки продуктів харчування та сприяння охороні довкілля.
Крім того, Міністр економіки України повідомив про основні напрями реформування політики у сфері сільського господарства.
Серед них, зокрема, відокремлення підтримки сільськогосподарських виробників від підтримки розвитку сільських територій та перехід від виробничих субсидій до незалежних від обсягів та типу виробництва прямих платежів.
«За умов певного реформування механізму надання державної підтримки Україна матиме достатні можливості для захисту вітчизняного агропромислового комплексу в умовах членства у СОТ», - зазначив Данилишин.
Також керівник економічного відомства вважає, що обов’язковим питанням переговорного процесу зі вступу до СОТ, без врегулювання якого неможливо завершити роботу із консолідації зобов’язань країни є узгодження граничного рівня сукупного виміру підтримки сільського господарства (СВП).
В ході переговорів базовим періодом для прийняття зобов’язань за погодженням із відповідальними органами центральної виконавчої влади визначено 2004-2006 рр.
Необхідно зазначити, що відповідно до Угоди про сільське господарство, внутрішня цінова підтримка сільського господарства, або так звані заходи “жовтої скрині”, що вимірюється СВП, повинна бути скорочена протягом п’яти років на 20% порівняно з базовим періодом.
«Завдяки своїй компромісній позиції на переговорах, Україна після вступу до СОТ не зобов’язана скорочувати погоджений рівень СВП, що надає додаткову перевагу агропромисловому сектору», - зауважив Данилишин.
Крім того, після вступу до СОТ державна підтримка сільського господарства повинна формуватися виходячи з наступних факторів:
1. Необхідність дотримання зобов’язань щодо граничного рівня СВП.
2. Можливість надання не продуктової підтримки в межах рівня de minimis.
3. Можливість надання підтримки по продуктах в межах рівня de minimis.
4. Необмежене використання заходів “зеленої скриньки”.
«Держава, що є членом СОТ, має право фінансувати заходи “зеленої скриньки” в будь-якому обсязі залежно від можливостей свого бюджету», - поінформував Міністр економіки.
В Україні зростання підтримки села заходами «зеленої скриньки» означатиме, що поступово бюджетна підтримка сільського господар¬ства повинна зміщуватися з підтримки сільськогосподарських підприємств у бік підтримки розвитку сільської місцевості.
«Це означає, що держава активно підтримуватиме розвиток інфраструк¬тури у сільській місцевості (будівництво шляхів, електромереж, меліоративних споруд), розвиток ринкової інфраструктури для селянських господарств (сприяння збуту сільсько¬господарської продукції, у тому числі збирання, обробка та поширення ринкової інфор¬ма¬ції), охорону довкілля, депресивні території, вкладатиме гроші у людський капітал села» - резюмував Міністр економіки України Богдан Данилишин.
Довідково: До “зеленої скриньки” належать заходи, які не порушують принципів справедливої конкуренції, оскільки не спрямовані на підтримку обсягів виробництва та цін виробників. Ці заходи мають відповідати двом основним критеріям:
• підтримка повинна надаватися через урядові бюджетні програми, а не за кошти споживачів;
• наслідком підтримки не повинно бути надання цінової підтримки виробникам.
Інформація прес-служби Міністерства економіки України
