Неефективні дії МінАП перетворили у 2007 році Аграрний фонд в звичайного оператора з торгівлі зерном.
Ефективність агропромислового виробництва і розвиток сільських територій в умовах ринкової економіки значною мірою залежать від державного регулювання та підтримки цих стратегічних питань на загальнодержавному рівні. Для стабілізації аграрного виробництва та підвищення ефективності функціонування аграрного ринку у високорозвинутих країнах-виробниках сільськогосподарської продукції використовується система прямих і непрямих важелів державного впливу: регулювання цін і фермерських доходів, бюджетне фінансування, кредитування, оподаткування, стабілізація ринку, тощо. Намагається робити певні кроки у цьому напрямі й Україна.
Зокрема, у нашій державі вже третій рік, як діє Закон України „Про державну підтримку сільського господарства України”. На його виконання в липні 2005 року Постановою Кабінету Міністрів України було створено державну спеціалізовану установу – Аграрний фонд (Фонд). Одним з основних завдань Фонду визначено формування державного продовольчого резерву для здійснення товарних та фінансових інтервенцій на організованому аграрному ринку. Про те, наскільки ефективно він діяв, йшла мова на Колегії Рахункової палати України, яка розглянула результати аудиту використання Аграрним фондом коштів державного бюджету на формування продовольчого резерву України у 2007 році.
Аудитори дійшли висновку, що за відсутності системного підходу з боку Міністерства аграрної політики України – головного розпорядника коштів, бюджетні кошти на формування державного продовольчого резерву використовувалися неефективно. В порушення вимог Закону України „Про державну підтримку сільського господарства України”, Аграрний фонд, який уповноважений впливати на цінову політику в аграрній галузі економіки шляхом здійснення товарних і фінансових інтервенцій на організованому аграрному ринку, отримуючи відповідні кошти з державного бюджету, покладених на нього функцій не виконував. Саме ж формування резерву проводилось не як проведення фінансових інтервенцій, а шляхом закупівлі зерна і пшениці та жита, що не пов’язано з державним ціновим регулюванням.
Неефективні дії Мінагрополітики перетворили у 2007 році Аграрний фонд в звичайного оператора з торгівлі зерном. Як наслідок, при майже повному використанні коштів бюджету за відповідною бюджетною програмою у сумі понад 528 мільйонів гривень, завдання по формуванню державного продовольчого резерву ним не виконано. Зокрема, продовольчий резерв зерна пшениці і жита сформовано лише на 66,5 відсотка і на сьогодні він складає 472 тисячі тонн.
Однією з основних причин невиконання Аграрним фондом, визначених Кабінетом Міністрів України обсягів закладання зерна пшениці та жита до державного продовольчого резерву, є незадовільна організація закупівлі зерна протягом 2007 року. Аграрний фонд, маючи на початок жнив 2007 року в своєму розпорядженні понад 131 мільйон гривень бюджетних коштів, розпочав здійснювати інтенсивну закупівлю зерна пшениці і жита із запізненням на 3 місяці. Це призвело до того, що закладка збіжжя проводилася по максимально високих цінах. В результаті непрофесійних дій Аграрного фонду допущено неефективне управління коштами державного бюджету в сумі понад 110 мільйонів гривень або 21 відсоток від загальної суми відкритих асигнувань. Своєчасне використання цих коштів дало б змогу закупити додатково понад 100 тисяч тонн зерна до державного продовольчого резерву.
Закупівлю цукру до державного продовольчого резерву у 2007 році Аграрний фонд не проводив зовсім. Незважаючи на звернення Фонду до Мінагрополітики, відповідної постанови на рівні Кабінету Міністрів України прийнято не було. Тому запаси цукру залишилися незмінними і станом на 1 січня 2008 року вони складають 14 відсотків від обсягів, визначених Законом України „Про державну підтримку сільського господарства України”, а це лише 25,2 тисячі тонн.
Аудитори Рахункової палати вважають, що відсутність на законодавчому рівні критеріїв оцінки продовольчої та торгової безпеки держави створює передумови для різного тлумачення цих понять, спекуляцій та апелювання до них під час застосування заходів, які не відповідають законодавчо визначеним засадам державної політики.
Прес-служба Рахункової палати
