Голова правління «Ковельські ковбаси» Володимир Головатий розповів, що в Україні не вистачає м’яса. Близько 20% свинини підприємство закуповує у Польщі.
Як підприємство стало акціонерним товариством?
Було акціоноване на початку 1990-х років. Основними акціонерами виступили працівники підприємства і селяни — постачальники сировини.
Хто був зацікавлений у реорганізації підприємства у 2004 році з ОАО у ЗАО?
Тоді ми були вимушені його реорганізувати. В результаті на базі цеху ковельського м’ясокомбінату було створено ОАО, а потім ЗАО «Ковельські ковбаси».
Реорганізація з ОАО у ЗАО була зроблена, в першу чергу, щоб уникнути можливості захоплення компанії іншою структурою.
Хто став власником контрольного пакету вашого підприємства?
Лебідь Володимир Володимирович і Шевц Аркадій Борисович.
Тобто вони і викупили акції у трудового колективу? Скільки наразі акціонерів?
До колективу звернулися нові інвестори, запропонували програму розвитку компанії та заплатили непогані, як по тим міркам, гроші за акції «Ковельських ковбас».
Зараз активи компанії зосереджені у 10 осіб.
А у вас залишися акції «Ковельських ковбас»?
Так, але невеликий пакет. Кілька відсотків.
За яку ціну скуплялися акції? І чи завжди за гроші?
Ціна різна. Від 2 до 5 гривень. Бартеру не було.
Були пропозиції щодо викупу підприємства ззовні?
Ні, лише вітчизняні компанії цікавилися «Ковельськими ковбасами». Для іноземців цей бізнес в Україні незрозумілий, непрозорий, правила гри часто змінюються. Тому наше підприємство нецікаве для іноземних компаній.
З якою рентабельністю працюєте?
Не більше ніж 2-3%.
Невже ви працюєте з такою низькою прибутковістю?
Подивіться на динаміку зростання цін на сировину та готову продукцію. Це дві різні речі. За рік ціна на сировину непомірно зросла. Вихід з такої ситуації — інтервенція імпортної сировини, тобто її ввезення в Україну.
Як забезпечуєте підприємство сировиною? Закупляєте за кордоном?
Так, в минулому році ціна на імпортне м’ясо була вищою на 15% від вітчизняного. Зараз, після того як змінилася ввізна квота на м’ясну сировину, ця різниця зменшилася до 5%, проте навіть це введення не врятувало ринок від дефіциту сировини.
Скільки закуповуєте сировини за кордоном?
Наразі близько 20% свинини ми закуповуємо у Польщі. Яловичину купуємо в Україні — у населення та колективних господарств.
Самі імпортуєте?
Нам простіше працювати з посередниками, у яких є напрацьовані контакти, ніж відкривати свій підрозділ.
А як же більш дешевий ринок Білорусі?
Білоруську продукцію ми закуповували досить давно. Зараз закуповувати неперероблену сировину в Білорусі невигідно — вона там дорожча, ніж в Україні.
Багато вітчизняних підприємств, щоби витримати конкуренцію, були змушені перейти на закупівлю дешевої сировини, аби не працювати у збиток...
Я розумію ваше питання. Ми працюємо у середньому і високому ціновому сегментах, тому нашу продукцію дешевою назвати не можна. Для недешевої продукції має бути відповідна сировина. Звичайно, це відбивається на рентабельності підприємства, проте з часом усе стане на свої місця й на нашу продукцію завжди буде свій споживач.
Про які ціни йдеться?
Це ковбаса від 35 до 45 гривень за кілограм.
А скільки м’яса у кілограмі ковбаси?
В нашій — понад 60%. А взагалі — 10-75% в залежності від виробу.
З якими мережами магазинів ви співпрацюєте?
Майже з усіма великими вітчизняними супермаркетами: «Фоззі», «Великою Кишенею», «Сільпо», з «Еко» — місцевою мережею «Пакко».
Чому ви не назвали іноземних компаній?
У них досить незрозуміла політика, тому в їхніх магазинах ми не продаємо свою продукцію. Наприклад, нам сказали, що для того щоб увійти в мережу Metro, ми маємо знизити ціну на свою продукцію для них на 10%.
Яка ж тоді націнка на ваші м’ясні вироби в інших мережах і хто визначає цю ціну?
В межах 10-20%, і визначає її сама мережа. Проте, якщо у неї невелика кількість магазинів, то умови продажу і ціна узгоджується з нами, а якщо це велика мережа, то в цьому випадку свої умови ми диктувати не можемо. Нам кажуть, якою має бути ціна та націнка на продукцію, її упаковка, термін доставки. Мережа сама визначає й термін оплати за товар.
З якою націнкою продається ваша продукція у великих мережах?
Від 10 до 20%.
А скільки коштує вхід в мережу?
Це досить диференційований показник, все залежить від мережі — від 50 до 3 тисяч гривень. Конкретну плату по мережі я назвати не можу — комерційна таємниця.
Чому ви не розвиваєте власну мережу магазинів?
Кожен має займатися своєю справою, ми не хочемо розпилюватися на різні напрямки роботи, тим більше відкривати свій магазин, де продавати лише свою продукцію.
Скільки в Україні, на вашу думку, продається контрабандної ковбаси?
Близько 20%, все залежить від ситуації й політики держави на кордоні. В основному вона завозиться з Польщі, де її виробництво набагато дешевше, ніж в Україні. Буває, що контроль послаблюється, і в Україні спостерігається великий наплив контрабанди. Якщо ж державні органи проводять ретельні перевірки, контроль, то незаконні канали ввозу перекриваються і цей показник значно зменшується.
Вашу ковбасу часто підроблюють?
Раніше ми з таким часто зіштовхувалися. Малі підприємства виробляли продукцію і наклеювали на неї нашу етикетку.
Ваша продукція йде на експорт?
Ні, в Європу нас ніхто не пустить, там настільки велика конкуренція, що своїм виробникам складно. Єдина країна, до якої ми можемо поставляти свою продукцію — Росія, та й вона закрила свій ринок від нашої продукції.
Але ж були компанії з України, які пройшли сертифікацію і отримали дозвіл на експорт м’ясної продукції до Росії. Ви замовляли таку перевірку?
Ні, у цій ситуації велику роль відіграє політична ситуація, тому ми розуміли, що просто так нас в Росію ніхто не пустить. Коли ж вона вступить до СОТ (Світової організації торгівлі. — «ДЕЛО»), експортувати м’ясну продукцію до Росії буде простіше.
За рахунок чого ви витримуєте конкуренцію з боку польського м’яса, собівартість якого значно нижча, ніж у нашій країні?
В Україні є достатньо сировини, але економічна політика держави не сприяє власному товаровиробнику. Скачки цін впливають на бізнес переробників. Так, порівнюючи з початком минулого року, вартість яловичини для нас зросла на 200% — з 7 до 15 гривень за кілограм живої ваги. В цьому році, коли дозволили ввозити імпортну сировину, ціна на свинину дещо стабілізувалася. Проте говорити, що проблему нестачі сировини вирішено, не можна. Адже часто буває, що зовнішня торгівля залежить від політичної ситуації в самій країні.
Які компанії є вашими конкурентами на внутрішньому ринку?
Це «Тульчинм’ясо», дніпропетровський завод «Ювілейний», «Ідекс», «Колос», «Глобіно».
Конкуренція завжди за правилами?
Демпінг цін практикується. Наприклад, у наш регіон спробували заходити і «Тульчинка», і «Кременчугм’ясо», знижали ціни. Та майже вся їхня продукція повернулася назад, тому що мало хто її купував.
Ваша доля ринку ковбасних виробів?
По Україні це близько 2%; що стосується Західної України — більше 10%.
Скільки витрачаєте на рекламу?
Близько 10% бюджету йде на рекламні цілі.
Є регіональна орієнтація продажів?
Продукцію «Ковельські ковбаси» можна побачити в усіх регіонах країни, проте основними областями для нас є регіони Західної України.
Заохочуєте продавців вашої продукції?
Так, дистриб’юторам диференційовано надаються знижки, а от стимулювати до продажів нашої продукції безпосередньо продавців у магазинах ми не можемо — закон не дозволяє.
Скільки продукції виробляєте?
На добу близько 10 тонн ковбасних виробів та копченостей. З них 80% — ковбаси.
Наскільки завантажені потужності заводу?
Близько 80%.
Яка саме ковбаса є найпопулярнішою?
Софійська копчена з сиром.
Заробітна плата на підприємстві?
Близько тисячі гривень, на початку минулого року цей показник дорівнював 600 гривням.
Ви балотувалися до облради...
У БЮТ (Блок Юлії Тимошенко. — «ДЕЛО») під 10-м номером. Зараз депутат Волинської обласної ради. Щоправда, участь керівника в політичних кампаніях ускладнює роботу підприємства.
Володимир Петрович Головатий
Народився 14 жовтня 1954 року у смт Теплик, що на Вінниччині.
1975-1978 роки — навчався у Вінницькому технікумі м’ясної і молочної промисловості, 1992 року отримав вищу освіту у Київському технологічному інституті, згодом отримав економічну освіту в Луцькому технічному університеті.
1985-1988 роки — майстер цеху, начальник холодильника (Ковель).
1988-1999 роки — директор «Ковельського м’ясокомбінату».
З 1999 року — голова правління «Ковельські ковбаси».
Два сини.
«Ковельські ковбаси»
Підприємство засновано у 1977 році. Займається заготівлею та переробкою м’яса.
На початку 1990-х років тут виробляли до 25 тисяч тонн м’яса та 6 тисяч тонн ковбасних виробів щорічно.
